Любка любить спати під ковдрою. Може там кочумать цілий день. Але іноді його знаходить Люся, яка ніколи не спить під ковдрою і категорично проти того, щоб так робили інші. А ще буває, зверху сідає Ульф🫣
Енакін
@oldsaddog.bsky.social
Пес, філософ, поет, розбійник, фемініст, капітан ЗСУ. Переїхав з міста в село.
Підори хочуть влаштувати катастрофу. Ніяких супермаркетів, ніяких доставок. 🍆 Їм. Це буде просто вікно для малого бізнесу. Гастрономи, овочеві магазини. Може навіть речі, які міряють на картонці. Зумери, нарешті, заришуть щось на хрест. Хуй ви нас зламаєте!
Коники тріскочуть. Чому б не купить і не випустить зграю цвіркунів🤔
Мені здається, що для Енакіна я вже занадто... Досвідчений😅 Штучка мені сказав, що я – Сем Ваймс з Дискосвіту. Мені подобається, єдине шо в нього бороди нема 🤔
Музей садиба Білокур у Богданівці. На перших двох фото вівтар та офірний ніж, яким виймають серця шовіністів, щоб Катерина Василівна нас нарешті пробачила. Дівчинка, яка любила малювання понад життя, а сім'я і оточення не те що не допомагали, а робили все, щоб відібрати навіть право на мрію💔
Є люди-пригоди. Варто їм зробити півкроку вбік, як з ними одразу відбувається купа всього непередбачуваного. Зі мною служить такий... За півдня виконання нескладних задач він зламав сокиру, лопату, великі садові ножиці і його покусали шершні🥲
Трохи гульнули островом. Весною вода була дуже висока, а зараз – дуже низька. Звучить логічно😁, але дивують такі екстремуми, зазвичай картина плавніша. Місце сили, хотілося б частіше тут бувать.
Бажаю здоров'я! Бачу, ви не пройшли анонімне опитування про командира... Пройдіть до 13-30.
Плюси і мінуси біографії: ➖ Санітайзер мені пахне шашликом в 2007 році. З пластиковими стаканчиками, батоном, майонезом і куркою замаринованою у пакеті ➕ Ніколи не пробував Рево
Починається все з вигнання Ейріка Рудого, який вбиває Ейольва Гівнюка, щоб не портив рабів. Далі несеться – скрелінги, одноногі біатлоністи, непозбувно збентежені мужі, жорстокий лютий махач, і щоденне зростання жирів у ворвані. Ісландські саги про Америку в надкрутому перекладі Віталія Кривоноса👍
Всі персонажі не вигадані, збіги не випадкові. Політика, магія, фольклор, міфологія, революція і реакція, зомбі, пошесть злобна імперія з культом смерті,ідеї незалежності і все це в Києві 1917 року. Не зовсім у нашій реальності, хоча ... Мені сподобалось👍 Жвавіше першої книги, яка мені теж 👍
Краплю віскі на денце крап, запальничкою вогонь кресь, густу чорну каву в горня плясь... І наче вже повіки не такі свинцеві, туман в очах не такий густий і життя зовсім нестерпне.
Понад дорогою до мамонтів в Доброничівці стоїть вказівник - Джерело св. Параскеви-П'ятниці. Хто б міг повз таке проїхать? Точно не я. Блукав полями, платними лавандовими фото-полями, дикими садками і знайшов! Дерев'яна капличка, альтанка ну і саме джерело(Щоб заджерелилось - треба відкрити кран)
Знайшов у взутті дохлого клопа-смердючку. Він програв цей двобій...
Пам'ятаю, коли мені було ~20, якщо я спав 6 годин, то цей день вважай пропадав – мозок не робе, голова тріщить... Зараз поспати 12-15 годин за три доби – наче і нормально. Може, правда, голова вже в принципі не варить, то і контрасту не відчувається😁
Продовжувати тревел блог з відпустки чи запостити фото мого оголеного меча? 🤔
Лелеки зграями літають, схоже збирають валізи на південь. Плавно переходимо від найспекотнішого дня року до осіннього вайбу.
Коли я малий читав Трьох Мушкетерів, мене дуже здивувало, що Атос забороняв своєму слузі розмовляти. Минули роки. Я – граф де ля Фер.
Ви в музей? Зачинено? Гукніть Василя Максимовича, він тут живе поруч. Він прийде, любить розказувати. А он він, коло бджіл! Доброго дня! Хочете подивитись музей? Та звичайно можна! Дайте тільки бриля скину. Це сусід мені з бджолами помагає, бо руки вже не ті, самому важко…
Не знаю, як ви, а я коли їду трасою на Прилуки і бачу в селі заклад із назвою 'Варенична', різко б'ю по гальмах. Саме в таких місцях ховаються справжні провінційні перлини і діаманти. Це як вальнуть гребінців в тайської бабці з вогню, на ринку для місцевих. Справжній сільський бізнес з душею.
Слабка карма: Відписатись після Яготинського краєзнавчого музею. Сильна карма: Дочекатись 'Вареничної', Новий Биків.
Згурівський дендропарк. Пам'ятка паркового мистецтва вміло перетворена хитрими згурівцями на хащі. Частково. Вік багатьох дерев наближається до 200 років. Десь тут, на поч. 19 ст гуляв князь Кочубей, тривожно ловлячи фантомні болі, через доноси предка на Мазеру.
– Ах, Тарас, ви такий дєрзкій поет і вуса в вас красіві! – Ага...у вас тоже.. тобто дякую! Півтора сторіччя тому, у флігелі в Яготині, на цих стільцях сиділи Тарас Шевченко та Варвара Рєпніна. Варвара думала про духовне і Тараса, а він – про мочиморд, хрущів і Ганьку Закревську.
